зміна (заміна) на посаді/en

1) (замена) заступання кого ким;

2) -ние должностей - заміщування, обсаджування, оконч. заміщення, обсадження посад.

* * *

1) замі́щення, (неоконч. д.) заміща́ння

2) замі́на

3) заступа́ння, засту́плення, заміща́ння, замі́щення

1) общ. замёт, (klājiens) посад (на току), (kāršu spēlē) ставка (в карточной игре), (par dzīvnieku mazuļiem) помёт, (tirāža) тираж, тоня

2) разг. (sviediens) бросок, швырок

1) обертання

2) оберт

3) періодичне повторення; чергування

4) спорт. чергування гравців

5) військ. заміна особового складу (частин); ротація

6) переміщення по колу (кораблів)

7) с.г. сівозміна; ротація (тж rotation of crops)

* * *

1) обертання; оборот

2) чергування; періодичне повторення; cпopт. чергування гравців; вiйcьк. заміна особового складу або частин

3) c-г. сівозміна, ротація ( rotation of crops)

4) лic. оборот рубки

5) гiдp. вихор

1. n

1) пиріг, пиріжок

2) амер. торт; солодкий пиріг

3) с.г. бурт, кагат

4) амер. легка здобич

5) (політичний) хабар

6) поділ посад (замовлень) після перемоги на виборах

7) амер., спорт., розм. слабкий противник (гравець)

8) (скор. від. magpie) сорока

9) друк. купа змішаного шрифту

10) перен. хаос, плутанина

11) найдрібніша індійська монета

2. v

1) друк. змішувати шрифт

2) перен. плутати, переплутати

* * *

1) пиріг; пиріжок; cл. торт; солодкий пиріг

2) cл. легка здобич; ( політичний) хабар; поділ плодів перемоги, розподіл посад, замовлень після перемоги на виборах

3) cл.; cпopт.; жapг. слабкий супротивник або гравець

1) попередник

2) предмет, замінений іншим

3) предок

* * *

1) попередник; предмет, замінений іншим

2) предок

пристроить

1) (к зданию) прибудовувати, прибудувати; приставляти, приставити; (из кирпича, камня) примуровувати, примурувати; (из хвороста) пригороджувати, пригородити;

2) (к делу, на должность, в школу, положить где) приміщати, приміщувати, примістити, примощувати, примостити, притуляти, притулити, притаковити, притакувати, притокмити, утокмити кого, що куди. [Насилу примістили його поганеньким писарчуком (Шевч.). Коли-б мені хоч тих безщасниць притулити, а Антосьо і сам собі дорогу проб'є (Свидн.). Свої клунки я біля ваших примостив. Чи притокмив ти їх у те «училище»? (Шевч.)]. -ть в замужество - заміж віддати, за люди віддати. Пристроенный -

1) (о здании) прибудований, примурований, пригороджений;

2) приміщений, примощений, притулений, притокманий. -ться -

1) (о здании) прибудовуватися, прибудуватися, (из кирпича, камня) примуровуватися, примуруватися, (из хвороста) пригороджуватися, пригородитися;

2) (на службу и т. д. сесть где) приміщатися, приміщуватися, приміститися, на посаді осісти, примощуватися, примоститися, притулятися, притулитися (де, куди), притокмитися, утокмитися, притаковуватися, притаковитися (куди); (к делу) (диал.) устрявати, устряти в роботу. [Скінчили університет і розійшлись по світах, по посадах усяких поосідали (Доман.). Примостивсь на службу за невелику плату. Ляхи староства в короля повипрошували, до вподоби собі притакувалися і над тубольцями гору взяли (Куліш)]. -ся выйдя замуж - віддатися, заміж піти, за люди піти.

Поппер, Карл (1902, Відень - 1994) - австро-британський філософ. Навчався у Віденському ун-ті (вивчав математику, фізику, філософію). Викладацьку діяльність розпочав в університетському коледжі у Новій Зеландії. Од 1949 р. працював на посаді проф. Лондонської школи економіки Лондонського ун-ту. Філософські зацікавлення охоплюють галузь епістемології та філософії науки. Напрям, до якого відносять П. (разом із Піаже), відомий під назвою "еволюційної епістемології". Крім того, П. є одним із чільних представників "критичного раціоналізму". П. вважав, що наукове пізнання не відрізняється принципово від ненаукового, оскільки в основі першого і другого лежить пристосування до життєвого середовища шляхом проб і помилок. Іще в ранній період своєї діяльності П. почав здійснювати критику логічного позитивізму, зокрема принципу емпіричної верифікації. Він заперечував емпіричний фундаменталізм на тій підставі, що факти не можуть бути основою для перевірки істинності теорій, оскільки стають значущими тільки в світлі певної ідеї чи гіпотези. Замість принципу емпіричної верифікації він запропонував принцип емпіричної фальсифікації. Будь-яке наукове твердження відрізняється від метафізичного не тим, що друге не може мати емпіричних тверджень, а тим, що ненаукові твердження сформульовані таким чином, що не можуть бути спростовані за допомогою певних фактів. Звідси слідує, що будь-яке твердження, що претендує бути науковим, повинно передбачати можливість емпіричного спростування (фальсифікації). П. розглядав будь-яку теорію як гіпотетико-дедуктивну систему, з якої (ймовірно за допомогою деяких додаткових гіпотез) можуть бути виведені твердження, хибність яких піддається емпіричній перевірці. Сукупність усіх тих фактів, які в принципі можуть спростувати дану теорію, П. називав "потенційними фальсифікаторами". Жодна теорія не гарантована від того, щоб бути спростованою. У філософії науки такий підхід дістав назву "фаллібілізму". П. допускав можливість конкуренції різних теорій та їхню боротьбу за виживання. Чим більше потенційних фальсифікаторів має дана теорія і чим суворіші перевірки вона витримує, тим вона є життєздатнішою. У своїй соціальній філософії П. піддав критиці есенціалізм та голізм, джерелом яких вважав філософію Платана, а також "історицизм" - як віру в необхідні закони історичного розвитку (фаталізм). У такий спосіб П. прагнув виявити способи мислення, які лежать в основі тоталітарних ідеологій. Суспільства, що в них панують такі ідеології, він назвав "закритими"; їм він протиставив суспільства, де немає владних структур, що встановлюють критерії "правильного" мислення, а створені умови для діалогу різних ідей та взаємної критики Д. еякі моменти епістемології та соціальної філософії П. зазнали пізнішої критики або модифікації, але це не підважило його вагомого внеску у філософію.

[br]

Осн. тв.: "Логіка наукового відкриття" (1935); "Відкрите суспільство та його вороги" (1945); "Злиденність історицизму" (1957); "Припущення та спростування" (1963); "Об'єктивне знання" (1972).